об'їзд

-у, ч.

1) Дія за знач. об'їжджати I 1-3). Ї́хати в об'їзд.

2) Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь.

3) заст. Група вершників-дозорців; кінна варта, кінний патруль.